Як
зрозуміти, що дитина є жертвою булінгу
Діти,
які страждають від булінгу, можуть не хотіти йти до школи або ж можуть плакати,
вигадувати хворобу у шкільні дні.
Вони не
беруть участь у спільній класній діяльності, соціальних заходах.
Часто у
дитини змінюється поведінка: вона усамітнюється, поводить себе незвичайно.
Дитина
починає губити гроші або речі, приходить додому у порваному одязі чи
з поламаними речами. Коли ви її запитуєте, що трапилося – не можуть
реалістичо пояснити.
Може почати
говорити про те, що кине школу, пропускає заходи, в яких приймають
участь інші учні.
Відсутність
контакту з однолітками: немає друзів, зідзвонювань, не ведеться переписка у
соцмережах, похід до школи і повернення звідти наодинці, немає у кого запитати
домашнє завдання.
Психосоматичні
ознаки: часті хвороби, наприклад, ломота в тілі, болі в животі, вірусні
інфекції.
Обмальовані
руки або специфічні малюнки на полях у зошиті.
Бажання іти до школи іншою дорогою, аніж та, якою йдуть усі інші діти.
Хто стає жертвою та як собі допомогти
Психологи визначають декілька основних
причин:
Занижена
самооцінка. Навіть якщо
дитина виявляє її через нарцисизм, надмірну відкритість, зверхність.
Домашня
атмосфера. Дуже часто
жертвами булінгу стають діти, яких вдома принижують, знецінюють, ображають. Або
є родини, де дитину звикли жаліти – нещасна, хвора, росте без батька…Школа і
садок — каталізатор домашніх проблем. Тож, якщо дитина звикла отримати більше
уваги до себе, поблажливість батьків, коли вона бідна й нещасна, то вона буде
створювати навколо себе таку ж атмосферу і в школі.
Атмосфера
в класі. Бувають колективи,
створені самостійно або руками вчителя, в яких є дитина-агресор. Вона
свідомо шукає слабшого, використовує його як грушу для биття, вирівнюючи свій
психологічний стан.
Як
допомогти собі
Ігноруйте кривдника.
Якщо є можливість, намагайтесь уникнути сварки, зробіть вигляд, що вам байдуже
і йдіть геть. Така поведінка не свідчить про боягузтво, адже, навпаки, іноді
зробити це набагато складніше, ніж дати волю емоціям.
• Якщо ситуація не дозволяє вам піти, зберігаючи самовладання, використайте
гумор. Цим ви можете спантеличити кривдника/кривдників, відволікти його/їх від
наміру дошкулити вам.
• Стримуйте гнів і злість. Адже це саме те, чого домагається кривдник. Говоріть
спокійно і впевнено, покажіть силу духу.
• Не вступайте в бійку. Кривдник тільки й чекає приводу, щоб застосувати силу.
Що агресивніше ви реагуєте, то більше шансів опинитися в загрозливій для вашої
безпеки і здоров’я ситуації.
• Не соромтеся обговорювати такі загрозливі ситуації з людьми, яким ви
довіряєте. Це допоможе вибудувати правильну лінію поведінки і припинити
насилля.
Що
робити батькам
У першу чергу
заспокойтесь, і тільки після цього починайте розмову з дитиною.
Дайте відчути,
що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати та захистити.
Запевніть дитину, що
ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і вона може говорити відверто.
Пам’ятайте, що
дитині може бути неприємно говорити на цю тему, вона вразлива у цей момент.
Будьте терплячими та делікатними.
Спробуйте
з’ясувати все, що зможете, проте не повторюйте ті ж самі запитання по декілька
разів, допитуючись.
Запропонуйте подумати,
які дії допоможуть дитині почуватися у більшій безпеці зараз (наприклад, бути
певний час ближче до дорослих, не залишатися після уроків тощо).
Розкажіть дитині, що
немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо
когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та
“піклуванням” про своє життя чи життя друга/однокласника.
Спитайте, яка
саме ваша допомога буде корисна дитині, вислухайте уважно. Можливо ви
запропонуєте свій варіант. Це допоможе розробити спільну стратегію змін.
Пам’ятайте, що
ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків та
візит до школи.
Спільно з дитиною
шукайте нові способи реагування на ситуацію булінгу.
Обговоріть, до кого по
допомогу дитина може звертатися у школі: до шкільного психолога, вчителів,
адміністрації, дорослих учнів, охорони, батьків інших дітей.
Важливо
усвідомити, чому саме дитина потрапила у ситуацію булінгу. Рекомендуємо з цим
звернутися до дитячого психолога.
Підтримайте свою
дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками.
Поясніть дитині, що
зміни будуть відбуватися поступово, проте весь цей час вона може розраховувати
на вашу підтримку.
Немає коментарів:
Дописати коментар