понеділок, 11 січня 2021 р.

Історія креслення. Графічні конструкторські документи: креслення і схеми. Призначення графічних документів у практичній діяльності людей.

 

Історія креслення. Графічні конструкторські документи: креслення і схеми. Призначення графічних документів у практичній діяльності людей.




Креслення – це базова дисципліна при вивченні теоретичних і спеціальних курсів під час  підготовки кваліфікованих робітників . При освоєнні  цього предмета учні повинні  набути навичок креслярської роботи, оволодіти технікою креслення, розвинути просторову уяву без якої неможлива творча конструкторська робота.

У професійно-технічних навчальних закладах креслення має чітко виражену професійну спрямованість. Курс креслення формує в учнів знання, уміння і навички, необхідні для практичної діяльності з обраної професії. Учні повинні знати, правильно розуміти і в повній мірі використовувати під час роботи умовності  креслень, як позначення шорсткості поверхонь, допуски і посадки, зображення і позначення різі, допуски форм і розташування поверхонь, правила креслення типових деталей та інші аналогічні спеціальні дані.

Креслення передбачає оволодіння учнями практичних умінь і навичок, необхідних для роботи на виробництві. У процесі навчання  учні набувають навичок користування вимірювальним інструментом, виконання геометричних побудов, наочних зображень і робочих креслень нескладних деталей, складальних одиниць, деталювання вузлів.

Процес викладання курсу креслення забезпечує неперервний ланцюжок  між традиційними та інноваційними методами навчання з метою забезпечення наступності у навчанні. Теоретичні відомості з першого заняття дуже важливі для засвоєння наступного теоретичного матеріалу з креслення і практичного застосування, під час розв'язання графічних вправ і задач  геометричного, проекційного, машинобудівного і будівельного креслення. В міру просування засвоєння навчального матеріалу  акцент спрямовується у бік самостійної роботи із засвоєння деяких тем із креслення. Саме тут і починається процес самостійного мислення, пошуку розв'язання проблеми, формуються вміння глибше занурюватися в сутність досліджуваного предмета.

Графічна підготовка майбутніх кваліфікованих робітників є основою і запорукою їхньої успішної подальшої навчально-пізнавальної діяльності з опанування обраної професії в стінах ПТНЗ в наступній виробничій діяльності як дипломованого фахівця.

Цілі і завдання:

         систематизувати знання учнів про графічні зображення;

         виховувати увагу і акуратність при виконанні графічних робіт;

         розвивати просторове мислення і уяву.

Обладнання та наочність:

Таблиці та скановані дані; інструменти для роботи – олівець, лінійка, папір в клітинку ; мультимедійне обладнання для презентації (Додаток № 1)

Хід уроку:

Сьогодні ми з вами починаємо вивчення нового предмета. У шкільному курсі креслення ви будете вивчати теоретичні основи побудови різних графічних зображень, правила їх оформлення, опануєте прийомами роботи креслярськими і вимірювальними інструментами, навчитеся виконувати зображення від руки, познайомитеся з різними умовними зображеннями і позначеннями. Все це допоможе навчитися розуміти, або, як кажуть, читати, креслення.

Читання та виконання креслень сприяють розвитку просторових уявлень, що мають велике значення в практичній діяльності людини, привчають до акуратності і точності в роботі. Курс креслення знайомить з деякими питаннями виробничо-технічного характеру, застосуванням креслень в різних галузях господарства, вчить самостійно користуватися довідковими посібниками.

У школі ви вже ознайомилися з багатьма графічними зображеннями. Наприклад, на уроках образотворчого мистецтва ви виконували з натури малюнки предметів. На уроках математики ви зустрічалися з діаграмами і графіками. Планами і географічними картами ви користувалися на уроках природознавства, географії, історії. На уроках фізики, а також на заняттях з техничної і обслуговуючої праці застосовували схеми. Вони за допомогою умовних позначень передають принцип роботи виробів. Малюнок, діаграма, карта, схема - все це приклади графічних зображень

Основним конструкторським документом, за яким виготовляється, контролюється, встановлюється і ремонтується виріб, є креслення - графічне зображення виробу або його частини. Кожен виріб має бути попередньо спроектовано конструктором. У процесі проектування виробу виконують малюнки, ескізи, схеми, креслення .

«Історична довідка»: Оформлення і зміст креслень змінювалися з розвитком суспільства. Зображення різних предметів - малюнки - з'явилися як засіб спілкування людей ще до створення писемності. Пізніше при будівництві будівель, фортець та інших споруд з'явилися перші креслення, які називалися «планами». Ці креслення зазвичай виконувалися в натуральну величину безпосередньо на земній поверхні, на місці майбутнього спорудження. Для побудови таких креслень були створені перші креслярські інструменти - дерев'яний циркуль-вимірювач і мотузяний прямокутний трикутник. В подальшому такі плани-креслення стали виконувати на пергаменті, дереві й полотні в зменшеному вигляді. На кресленнях намагалися показати як форму, так і розміри предметів . У древній Русі було дуже багато вправних майстрів по литтю металів та їх сплавів, виготовлення зброї, будівництву будівель. Ці майстри, як видно по будівлям і спорудам шо залишились, дуже добре уявляли собі геометричні форми предметів і вміли вибрати найкраще рішення технічних завдань. Так, наприклад, у літописах ХІІІ-ХIV ст. знайдені наочно виконані малюнки, за якими можна дізнатися спосіб виготовлення предметів. Розглядаючи можна визначити, що ствол гармати виготовлений горновим або ковальським зварюванням і укріплений насадними кільцями-бандажами. Часто на одному зображенні поєднувалися план (вид зверху) і фасад (вигляд спереду) якої-небудь споруди, наприклад моста. Незручність такого суміщення змусило роз'єднати обидва види і застосовувати при зображенні предметів два, три і більше видів. В кінці ХVII сторіччя замість зразків стали застосовувати креслення. Ці креслення виконували без точного дотримання масштабу, але розміри виробів на них вже наносили.

Коли стало швидко розвиватися кораблебудування, потрібні були більш точні, накреслені в строгому масштабі креслення. Корабельні креслення 1686-1751 рр.., Виконані майстрами і їхніми помічниками, вже більш досконалі. Тут застосовувалися три зображення, за допомогою яких на площині креслення вдавалося показати розміри трьох вимірів судна: довжину, ширину і висоту. У 1798 р. французький інженер Гаспар Монж опублікував свою працю «Нарисна геометрія», яка лягла в основу проекційного креслення. Віддаючи належне Гаспару Монжу, узагальнити метод прямокутного проекціювання предметів на дві взаємно перпендикулярні площини проекцій, ми не повинні забувати, що задовго до появи нарисної геометрії в окремих російських кресленнях були поставлені та вирішувалися такі завдання, які науково узагальнив Монж. У ХVIII в. креслення виконувалися надзвичайно ретельно, з обведенням кольоровою тушшю. На цих кресленнях робилися умовні розрізи виробів з розфарбуванням місця розрізу різними кольорами залежно від виду матеріалів виробів. Креслення І. І. Ползунова і І. П. Кулібіна наочно показують відмінні пізнання російських винахідників у галузі побудови точного проекційного креслення виробу. Основоположником нарисної геометрії в Росії був проф. Я. А. Севастьянов, який видав у 1821 р. свій курс «Підстави нарисної геометрії». Видатний вчений кінця ХIХ в. проф. В. І. Курдюмов написав ряд капітальних праць з нарисної геометрії. Проф. Н. А. Риніну належить ряд праць з додатком нарисної геометрії в техніці і підручник, яким користуються і в даний час. Проф. Д. І. Картин написав роботу «Про точність графічних побудов». Велике значення мають праці великого вченого проф. А. І. Добрякова з нарисної геометрії. Видатний вчений нашого часу проф. Н. Ф. Четверухін написав велику кількість праць в області теорії зображень.

В даний час вчені проводять теоретичні дослідження в області нарисної геометрії та інженерної графіки, працюють над створенням приладів і апаратів для механізації і автоматизації креслярсько-конструкторських робіт і розмноження конструкторської документації, розробляють нові стандарти.

Коротко розповім вам про те, що необхідно для роботи на уроках креслення (найбільш повна історична інформація про матеріали й інструменти в «Підручник» У ньому ви знайдете багато цікавого та корисного.

Подивіться, як він змінювався з часом.

«Олівець»: Креслярські роботи виконують в більшості випадків олівцями. При виконанні креслення тонкими лініями рекомендується застосовувати олівець марки Т. Обводити лінії креслення треба олівцем марки М; при обведенні більш м'якими олівцями креслення забруднюється. Таким чином, учень повинен мати мінімум три олівця: М, ТМ і Т. Підібравши олівець потрібної твердості, його заточують.

«Папір»: Креслення, як правило, виконують на щільному креслярському папері. Папір вибирається так, щоб з нього добре стиралися гумкою олівцеві лінії .

«Готовальні»: готовальні - це комплект креслярських інструментів, покладених у футляр . А який інструмент вам потрібен буде дуже часто на уроках креслення, ви дізнаєтеся, розгадавши загадку:

Він кружляє на одній нозі,

Інша пише по дузі,

Крутячись то в профіль, то анфас,

Всі заокруглення він для вас.

Проробивши повний оборот,

Закінчить там же, де почне:

До вихідної точки підійде

І лінію свою замкне.

Відповідь - «Циркуль»: - найстарший серед своїх братів інструментів.

Крім цих матеріалів та інструментів на уроках креслення вам будуть необхідні лінійка і трикутники .

Сьогодні на практичній роботі ви будете вчитися проводити вертикальні, горизонтальні, похилі лінії і кола за допомогою лінійки, угольника і циркуля (Дивитись слайд  презентації  № 15).

Перш ніж приступити до виконання практичної роботи ви повинні дізнатися наступне, від правильної підготовки робочого місця багато в чому залежить якість креслення. Світло на креслення повинне падати зліва зверху. У цьому випадку тіні від інструментів і рук не заважатимуть роботі. Виконуючи креслення, слід сидіти прямо, не горблячись. Відстань від очей до креслення повинно бути приблизно 300 мм. На столі залишають тільки ті інструменти, які потрібні для роботи в даний час. При цьому готовальня, угольники, олівці і гумка повинні лежати праворуч, а книга - зліва. Не потрібно сильно нахилятися над кресленням.

Практична робота: «Виконання вертикальних, горизонтальних, похилих ліній і окружностей».

Користуючись креслярськими інструментами, проведіть в робочому зошиті вертикальні, горизонтальні, похилі лінії і кола. Намагайтеся проводити всі лінії однакової товщини, красиво розташуєте групи ліній на аркуші зошита

 

Це цікаво

«Вірний олівець»

Вся історія розвитку людського суспільства була тісно пов'язана з удосконаленням мистецтва виконання зображень. Але завжди слід пам'ятати, що поява креслень обумовлена потребами практичної діяльності людини.

 

Наскальні зображення людина виконувала шматочком вугілля, взятим із залишків вогнища. Прообраз сучасного олівця з'явився пізніше, у добу древньогрецької культури: це були графітові палички. Ще пізніше почали застосовувати палички або загострені кружечки із свинцю або срібла, які також залишали добре помітні сліди на поверхнях твердих предметів. Відомо, що такими "олівцями" користувався Леонардо да Вінчі.

 

Знавці давнини запевняють, що графітовими паличками для малювання користувались уже в епоху розквіту давньогрецької культури, але разом із занепадом античного світу було загублено і цей секрет.

 

Досвідчені британські історіографи встановили, що перший «справжній» олівець було виготовлено в Англії в 1565 році, коли рудознавці графства Камберленд відкрили родовище графіту. Місцеві майстри здогадалися розпилювати кристали на тоненькі стрижні, вставляти їх в дерев’яні затискачі чи в палички з тростини. Ці олівці швидко завоювали популярність, але запасів графіту тут вистачило ненадовго.

 

В третій раз олівець «народився» в 1790 році: француз Жак Конте винайшов новий спосіб виробництва графітових стрижнів – запропонував змішувати графітовий порошок з глиною, а виготовлені із цієї суміші стрижні обпалювати в гончарній печі. І на цей раз визнання до нового знаряддя письма прийшло негайно. Досить згадати, що в тому же ХVІІІ столітті  олівці не вважав ганьбою виготовляти в своїй лабораторії сам М.В.Ломоносов.

 

З тих пір олівець вірно і надійно слугує людям. Олівці, наприклад, беруть з собою аквалангісти для записів і замальовок під водою. Безвідмовний олівець і в умовах невагомості, на стрімких космічних орбітах. На полярних станціях і в льодовиках високогір’я, записуючи показання приладів, метеорологи не довіряють ні «вічним», ні шариковим ручкам – вони знають, що в цих сурових умовах не підведе тільки вірний олівець. На скляних колбах для хімічних лабораторій є спеціальний матовий кружок для того, щоби на склі можна було зробити надпис простим олівцем, додержуючись правила хіміків: не залишати в лабораторному посуді розчинів, не позначивши на ньому назви того, що в ньому знаходиться.

 

Олівцем любили писати Т.Манн і А.К.Толстой, У.Фолкнер і Л.Леонов, Ж.Верн і Я.Райніс. Прикутий до ліжка А.Бєляєв олівцем почав писати глави нових фантастичних творів. Завдяки олівцевим записам до нас дійшла «Повість про моє життя» вченого Н.А.Морозова, який більше, ніж чверть віку провів в царських катівнях. Безмежно важко було в тюрмі написати цей твір, але зовсім неможливою здавалась спроба вивезти написане з собою при звільненні із в’язниці. Н.А.Морозов придумав: аркуші рукопису покрив розчином желатину, склав в чотири стопи і міцно-преміцно затиснув під пресом. Весь рукопис перетворився в чотири аркуші цупкого картону, вивезти які із в’язниці не склало великих зусиль. Н.А.Морозов написав свою працю олівцем, зважаючи на те, що записи в цьому випадку не можна буде виявити за допомогою рентгенівського випромінювання.

 

Композитор А.П.Бородин, який мав звичку писати ноти олівцем, для того, щоби записи краще зберігалися, покривав рукопис розчином желатина або яєчним білком.

 

Ніні в світі виробляється приблизно 400 різноманітних типів і видів олівців, більше, ніж 80 різноманітних кольорів і 18 ступенів твердості. По цільовому призначенню олівці розподіляють на шкільні, канцелярські, креслярські, малювальні. Є в «родині» олівців ліліпути довжиною 1,25 см і гіганти висотою 3м 60см.

 

На закінчення – про майбутнє олівця. Олівець, як і велосипед, продовжують винаходити. Патентні фонди нараховують більше, ніж 20 тисяч патентів і авторських свідоцтв на «олівцеву тему». Є в цьому колодязі ідей серйозні винаходи, є й курйозні, наприклад, випускати «вітамінізовані» олівці для школярів, які мають звичку їх гризти.

 

Технологи вважають, що синтетичні сполучники повинні замінити глину при виготовленні графітової маси для стрижнів (до речі, перші стрижні з фенолальдегідними полімерами були виготовлені на московській фабриці ім.Красіна ще в роки війни). Конструктори працюють і над заміною дерев’яної оболонки синтетичною. Створюються  і моделі олівців, які можна поточити без ножа.

«Вірний олівець» - http://kreslennja.com.ua/interest.php

Історія виникнення креслення

Задовго до того, як люди створили писемність, вони навчилися малювати оточуючі їх предмети. Для створення графічних зображень на різних етапах розвитку суспільства використовувалися різноманітні матеріали і інструменти. Спочатку матеріалом була земля, стіни печери, камені, на яких малюнки видряпувалися.

Потім стали використовувати берест, шкіру, полотно, пергамент, папір й інші матеріали, на які зображення наносилися чорнилом або тушшю за допомогою гусячого пера. Ці та інші приклади свідчать про те, що спочатку люди намагалися графічно відображати свої враження і бачення навколишнього світу. Поступово виконувані людиною графічні зображення удосконалювались, ставали більш свідомими і виразни

Про перші графічних зображеннях можна судити за збереженими в архівах, музеях і бібліотеках графічним зображенням.

Першим з таких зображень вважається зображення будівлі у розрізі на глиняній табличці (Новий Вавилон, 2400 р. до н.е.).

Зображення різних предметів - малюнки з'явилися як засіб спілкування між людьми ще до створення писемності.

З тих пір як навчилися зводити спочатку найпростіші, а потім більш складні споруди, майстри стали використовувати при будівництві малюнки, а потім і креслення.

Про перші графічних зображеннях можна судити за збереженими в архівах, музеях і бібліотеках графічним зображенням.

Збережені наскальні малюнки свідчать про зародження картографічного способу передачі інформації, який вдосконалювався протягом багатьох століть.

При будівництві житл, фортець та інших споруд з'явилися перші креслення, які називалися «планами». Ці креслення зазвичай виконувалися в натуральну величину безпосередньо на землі, на місці майбутнього спорудження (рис. а). Для побудови таких креслень були створені перші креслярські інструменти - дерев'яний циркуль-вимірювач і мотузковий прямокутний трикутник (рис. б). Надалі такі плани-креслення стали виконувати на пергаменті, дереві і полотні в зменшеному вигляді. На кресленнях намагалися показати як форму, так і розміри предметів.



У Древній Русі було дуже багато майстрів з лиття металів, виготовлення зброї, будівництва будівель. Ці майстри, як видно по предметах і спорудах, які дійшли до нас, добре володіли геометрією і вміли вибрати найкраще рішення технічних завдань.

Так, наприклад, в літописах XIII-XIV ст. знайдені малюнки, за якими можна дізнатися спосіб виготовлення предметів. Розглядаючи рис. 2, бачимо, що ствол гармати виготовлений ковальським зварюванням і укріплений насадними кільцями-бандажами.

Часто на одному зображенні поєднувалися план (вид зверху) і фасад (вид спереду) якоїсь споруди, наприклад, моста. Незручність такого суміщення змусило роз'єднати обидва види і застосовувати при зображенні предметів два, три і більше видів.

З розвитком кораблебудування потрібні більш точні, накреслені в строгому масштабі креслення. У корабельних кресленнях 1686-1751 рр. вже застосовувалися три зображення, за допомогою яких на площині креслення показували основні розміри судна: довжину, ширину і висоту.

В архіві зберіглося креслення веслового шлюпа, виконане в 1719 р Петром I. Креслення складене з дотриманням проекційної зв'язку.




У 1798 р французький інженер Гаспар Монж опублікував свою працю «Нарисна геометрія», яка основою проекційного креслення.

У XVIII в. креслення виконувалися надзвичайно ретельно, з обведенням кольоровою тушшю. На цих кресленнях робилися умовні розрізи виробів з розфарбуванням місця розрізу різними кольорами залежно від виду матеріалів виробів.

Креслення стали виконувати з великою точністю, так як вони не містили числових розмірів, і розміри зображених на них об'єктів визначали шляхом обміру креслення за допомогою циркуля-вимірювача і які розміщені на кресленні масштабів. Зразком такого креслення є креслення І. І. Ползунова та І. П. Кулібіна .



Особливо ретельно виконувалися креслення об'єктів, що становлять особливу важливість: військових кораблів, фортечних споруд, предметів озброєння та спорядження, які стверджували у вищих інстанціях. Такі креслення часто обрамлювали в хитромудру рамку, прикрашену всілякими завитками.

Замір креслень для визначення розмірів зображених на них об'єктів являв собою досить копіткий і незручний для виробництва процес, який міг задовольняти тільки умовами мануфактурного способу виробництва. З розвитком машинного виробництва, переходом до серійного випуску виробів виникла необхідність взаємозамінності частин виробу. Визначення розмірів шляхом заміру креслення не могло забезпечити випуск виробів з взаємозамінними частинами. Тому на кресленнях стали вказувати розміри - спочатку, тільки основні, а потім всі розміри зображеного об'єкта. Однак майже до початку XX в. на кресленнях містився лінійний або поперечний масштаб.

Розвиток науки і техніки підвищує вимоги до надійності, довговічності, економічності виробів і зводяться споруд, що в свою чергу ускладнює технічну документацію, насичуючи креслення різними умовними знаками і символами. У креслення стали включати вказівки щодо точності, з якою повинні бути витримані розміри (поява системи допусків і посадок), вимоги до якості поверхонь (перехід від примітивних вказівок «кругом обробка» до вказівки науково обґрунтованих параметрів шорсткості поверхні), вимоги до геометрії вироби (вказівка допусків форм і розташування поверхонь) та ін.

«Історія виникнення креслення» - http://kreslennja.com.ua/interest.php

 

 

 

Немає коментарів:

Дописати коментар