В СКІЛЬКИ Ж РОКІВ ПОТРІБНО ВІДДАВАТИ ДИТИНУ ДО ШКОЛИ?

Проблема готовності дитини до школи існувала, мабуть, завжди. Її намагаються розв'язати вчені всіх країн. То в якому з ж віці краще йти до школи? Методи навчання вдосконалюють, сучасні діти розвиваються швидше… Може, не варто засиджуватися вдома – нехай краще йдуть навчатися раніше? Але, з іншого боку, якщо маленька дитина не готова, то чи не стане систематичне навчання занадто важким і чи не зашкодить здоров'ю? Адже діти, не готові до систематичного навчання, важче й довше пристосовуються до школи, у них частіше виникають негаразди в навчанні. Серед них значно більше тих, хто не встигає за програмою не тільки в початковій школі, а й у старших класах. Звідси й проблеми зі здоров'ям найперше – нервово-психічні порушення.

Уже наприкінці дошкільного віку в дитини формується бажання перейти до значущої діяльності, що стає передумовою, готовності до навчання.

Почувши від педагогів, що необхідними умовами готовності до школи є знання того і того, батьки у своїх стараннях не знають міри, а можливостей дітей не беруть до уваги. Іноді діти знають усі сузір'я, але не знають, на якій вулиці вони живуть. Важлива прикмета інтелектуальної готовності до школи – не просто розрізнені знання, уявлення про предмети і їхні властивості, а перш за все – вміння бачити зв'язки і закономірності, бажання дитини зрозуміти, що від чого і чому.

 Важливо, щоб у малюка сформувалася соціально-психологічна готовність до навчання, вміння тривалий час концентрувати увагу, з’явилася здатність до довільного запам’ятовування, потреба і інтерес до пізнання нового.  Батьки, переговоривши з вихователями повинні впевнитися у знаннях, уміннях і навичках власної дитини, дуже часто саме батьки недооцінюють або перебільшують рівень можливостей свого малюка. Рішення про те, чи стане дитина  цього року першокласником, батькам варто приймати разом зі спеціалістами – педагогами та психологами, – орієнтуючись насамперед на особливості розвитку малюка. Дитина повинна бути готова фізично, інтелектуально, психологічно, соціально та емоційно.

Фізіологічна готовність дитини до навчання у школі. Це означає, що в неї має бути розвинений на певному рівні скелет. В дошкільному віці (зазвичай у 5-6 років) у дітей відбувається «стрибок у зрості», що полягає у суттєвому видовженні рук і ніг. Філіппінський тест точно характеризує біологічний вік. Треба попросити дитину доторкнутися правою рукою до лівого вуха, провівши руку над головою. Дитина 4-5 років не може цього зробити – руки ще надто короткі.

Тест відображає ступінь розвитку скелету, рівень дозрівання нервової системи, здатність головного мозку сприймати і переробляти інформацію. Вікові межі у всіх дітей різні, хтось у 5 років може виконати цей тест, а хтось – у 7. Але якщо дитина виконала філіппінський тест, це не означає, що вона вже готова до навчання в школі.

Філіппінський тест допоможе вам визначити лише один із показників шкільної зрілості – ступінь фізіологічної готовності до навчання в школі.

Також зверніть увагу на зуби дитини. А саме їх відсутність. Норма – коли випало чотири молочні зуби. Дивуєтесь,  який зв’язок між навчанням та зубами? Так-от, з дозріванням зубів дозрівають центри, які відповідають за дитячу психомоторику.

Перевірте і кісткову зрілість. Покладіть руку дитини на стіл, і нехай вона почергово піднімає пальчики від мізинчика до великого. Зробити це непросто. Якщо ваша дитинка вміє так робити,  це означає,  що кісткова тканина розвинена і малюк витримуватиме навантаження з письма.

Коли йдеться про інтелектуальну готовність, то тут має бути елементарний рівень математичних знань, знань про довкілля, навички письма, читання. Також дитина має бути готова емоційно, вміти вислуховувати людину, зрозуміти, що є час для гри, а є для навчання, має усвідомлювати, що є встановлені правила. Повинна  вміти домовлятися з однолітками, знати правила гри, діяти в команді.

У дитини до шести-семи років має бути чітка мотивація, чому саме вона хоче йти до школи.  Деякі батьки вважають, що чим раніше дитина пішла до школи, тим краще. Це помилка. Якщо психіка малюка ще не дозріла, шкільні навантаження можуть стати причиною перевтоми, нервового збудження та агресії. 

І на останок,  обирати в першу чергу вчителя, а не школу. “Вчитель для першокласника – це особлива людина. Від того, яка це людина, залежить чимало у житті дитини. А талановитий вчитель може працювати і у звичайній школі і у “крутій” гімназії. Зважте всі “ЗА” та “ПРОТИ” і зробіть правильний вибір. Від цього залежить майбутнє вашої дитини!”.