понеділок, 7 травня 2018 р.

Година спілкування на тему: «Кібербулінг – загроза ХХІ століття»



.
Мета:
-       узагальнити знання учнів про сервіси Інтернет;
-       повторити правила етикету під час спілкування у соціальних мережах;
-       дати дітям уявлення про «кібербулінг»;
-       сприяти розвитку відповідальності за свої вчинки;
-        формувати толерантне ставлення до нестандартних ситуацій;
-        спонукати підлітків до самопізнання, саморозвитку, і доброзичливого ставлення до людей;
-       Прищепити любов до інформатики.
Форма проведення: година спілкування.
Учитель. Небезпека чекає нас в інтернеті навіть у звичайних, на наш погляд, життєвих ситуаціях. Прогрес - явище різнобічне, яке разом з користю і розвитком несе нові ризики та проблеми. Один із прикладів такої проблеми - кібербулінг. Це досить нове поняття для нашої країни, воно прийшло до нас із Заходу разом із чатами і соціальними мережами.

 КІБЕРБУЛІНГ - це новітня форма агресії, що передбачає жорстокі дії з метою дошкулити, нашкодити, принизити людину з використанням інформаційно-
комунікаційних засобів:мобільних телефонів, електронної пошти, соціальних мереж тощо

Найпоширеніші типи кібербулінгу
1.    До найпоширенішіших типів кібербулінгу належать:
·        Використання особистої інформації.
·        Анонімні погрози.
·        Переслідування.
·        Тролінг і флеймінг.
·        Гепіслепінг.
Розглянемо методи кібербулінгу докладніше.

2.Використання особистої інформації. «Зламування» поштових скриньок, серверів, сторінок у соціальнихмережах з метою отримання особистої інформації про людину та переслідування її.
3.Анонімні погрози.Кіберхулігани анонімно посилають листи на адресу електронної пошти своєї жертви з повідомленнями загрозливого змісту. Іноді ці загрози мають образливий характер з вульгарними висловами і ненормативною лексикою
4.Переслідування.Кіберпереслідування відбуваються за допомогою мобільного зв’язку або електронною поштою. Хулігани можуть довгий час переслідувати свою жертву, завдаючи брудних образ принизливого характеру або шантажуючи будь- якими таємними фактами. Відстежуючи через Інтернет необережних користувачів, переслідувач отримує інформацію про час, місце і всі необхідні умови здійснення злочину.
5.Тролінг (trolling — ловля риби на блешню) - розміщення в інтернеті (на форумах, у блогах тощо) провокаційних повідомлень з метою викликати флейм, тобто конфлікти між учасниками, взаємні образи
6.Флеймінг. Улюблений метод «тролів» (провокаторів) у мережі - флеймінг(від англ. flaming - пекучий, гарячий, полум ’яний) - обмін короткими гнівними і запальними репліками між двома чи більше учасниками, використовуючи комунікаційні технології.
Частіше за все розгортається в «публічних» місцях Інтернету: на чатах, форумах, у дискусійних групах, інколи перетворюється в затяжну війну (холіво - від англ.. –свята війна). На перший погляд, флеймінг - це боротьба між рівними, але в певних умовах вона  теж  може  перетворитися  на  нерівноправний  психологічний  терор.  Так, неочікуваний випад може привести жертву до сильних емоційних переживань.
7.Обмовлення, або  зведення  наклепів  -  розповсюдження  принизливої  неправдивої інформації з використанням комп ’ютерних технологій. Це можуть бути і текстові повідомлення і фото, і пісні, які змальовують жертву в шкідливій, інколи сексуальній манері. Жертвами можуть ставати не тільки окремі підлітки, трапляється розсилка списків (наприклад),   створюються   спеціальні   «книги   для   критики», в   яких розміщуються жарти про однокласників, наклепи.Обираються мішені для тренування власної злоби, зливання роздратування, переносу агресії тощо.
8.Хепіслепінг (HappySlapping - щасливе ляскання, радісне побиття) - назва походить від випадків в англійському метро, де підлітки били перехожих, тоді як інші записували це на камеру мобільного телефону. Тепер ця назва закріпилася за будь-якими відеороликами з записами реальних сцен насильства. Ці ролики розміщують в інтернеті, де їх можуть переглядати тисячі людей, без згоди жертви.
Психологічні портрети учасників кібербулінгу
ü Агресор - людина імпульсивна, яка прагне головувати над усіма, щоб її всі слухалися і боялися, агресивно налаштована не лише до ровесників, але й до дорослих(батьків, учителів); не вміє співчувати, фізично сильніша за «потенційну жертву».
ü Потенційна жертва - людина замкнена, вразлива і сором ’язлива, яку легко налякати, невпевнена у собі, дуже за все переживає, має занижену самооцінку, депресивна, часто думає про суїцид, не має близьких друзів, більше спілкується з дорослими, ніж з ровесниками, фізично слабша за «агресора».
ü Спостерігач - людина, якій дуже цікаво переглянути (в деяких випадках і зафіксувати) процес цькування та знущання однієї людини над іншою.


Як же можна уберегтися від небажаних наслідків користування інтернетом?
Учитель:
v Кібербулінг небезпечний не менше, ніж знущання у звичному розумінні. І зачіпає ця проблема не лише дітей та підлітків (безпосередніх учасників), а й дорослих, які повинні підтримувати і допомагати своїм дітям у такій ситуаціїта запобігати можливості залякування.
v Багато дітей, що стали «потенційними жертвами» кібербулінгу, не витримавши такого психологічного удару, попрощалися з життям.
v Для того щоб запобігти проблемі кібербулінгу, батькам і нам з Вами змалечку потрібно навчитись безпечно використовувати комп ’ютер, інтернет та інші інформаційно-ко-мунікаційні технології.
v Слід знати про те, що з проблемами, які виникають у віртуальному просторі, теж потрібно ділитися з батьками і разом їх розв ’язувати.
v Користувачі інтернету повинні пам'ятати кілька простих правил безпеки,

 Правила-поради для подолання кібербулінгу

Ø Не поспішай викидати свій негатив у кіберпростір.
Перш ніж писати і відправляти повідомлення, слід заспокоїтися, вгамувати злість, образу, гнів.
Ø Створюй власну онлайн-репутацію, не купуйся на ілюзію анонімності.
Хоча кіберпростір і надає додаткові можливості відчути свободу і розкутість завдяки анонімності, існують способи дізнатися, хто стоїть за певним нікнеймом. І якщо некоректні дії у віртуальному просторі призводять до реального шкоди, все таємне стає явним. Інтернет фіксує історію, яка складається з публічних дій учасників і визначає онлайн-репутацію кожного - накопичений образ особистості в очах інших учасників. Заплямувати цю репутацію легко, виправити - важко.
Ø Зберігай підтвердження фактів нападів.
Якщо тебе дуже засмутило повідомлення, картинка, відео тощо, слід негайно звернутися до батьків по пораду, зберегти або роздрукувати сторінку самостійно, щоб порадитися з дорослими в зручний час.
Ø Ігноруй одиничний негатив.
Одноразові образливі повідомлення краще ігнорувати - часто кібербулінг внаслідок такої поведінки зупиняється на початковій стадії. Досвідчені учасники інтернет дискусій дотримуються правила: «Найкращий спосіб боротьби з неадекватними - ігнор».
Ø Якщо ти став очевидцем кібербулінгу, правильною поведінкою буде:
а) виступити проти агресора, дати йому зрозуміти, що його дії оцінюються негативно,
б) підтримати жертву - особисто або в публічному віртуальному просторі надати їй емоційну підтримку,
в) повідомити дорослим про факт некоректної поведінки в кіберпросторі.
Ø Блокуй агресорів.
 У програмах обміну миттєвими повідомленнями є можливість блокувати повідомлення з певних адрес. Пауза в спілкуванні часто відбиває в агресора бажання продовжувати цькування.
Ø  Не варто ігнорувати агресивні повідомлення, якщо листи невідомого вам відправника систематично містять погрози або порнографічні сюжети.
 У цьому випадку слід скопіювати ці повідомлення і звернутися до правоохоронців. Питаннями кібербезпеки займаються спеціально створені відділи міліції, й інтернет хулігана можна знайти й покарати. Якщо образлива інформація розміщена на сайті, слід зробити запит до адміністратора для її видалення.



ЛІТЕРАТУРА
1.Кара-Мурза С.Г. Маніпуляція розумом. Киев, 2000.
2.Медіакультура особистості: соціально-психологічний підхід: Навчальний посібник/За ред. Л.А. Найдьонової, О.Т. Баришпольця. - К.: Міленіум, 2010, с. 13-66.
3.Медіакультура та медіаосвіта учнів ЗОШ: візуальна медіакультура: с. 97-102; с.110-121. Павлюк Л. Знак, символ, міф у масовій комунікації. Львів, 2006.
4.Розин В.М. Визуальная культура и восприятие. Как человек видит и понимает мир. Изд. 2е. М.: Едиториал УРСС, 2004.

Немає коментарів:

Дописати коментар