Як уникнути дитячого стресу

Стрес – це реакція психіки людини на подразники. Сам по собі незначний стрес не є великою проблемою, до того, може навіть мати позитивний вплив – «струснути» людину, змотивувати її  на подальші рішучі дії.

Але надважкий або ж довготривалий стрес негативно впливає як на психоемоційний, так і на фізичний стан людини. Внаслідок сильного стресу можуть виникати серцево-судинні захворюванні, астма, гіпертонія, цукровий діабет, неврози, клінічна депресія. Найбільш негативний вплив стрес має на дитячу психіку (для дітей до 10 років).

Батькам слід піклуватися про психіку дитини із самого маленького віку, щоб потім не вступати в серйозну боротьбу за фізичне та ментальне здоров’я малечі.

Як розпізнати  стрес у  дитини

Діти реагують на стрес по-різному, в залежності від віку та індивідуальних особливостей. Так, зовсім маленькі дітлахи ще не можуть сказати, що їх турбує, тому виражають внутрішній дискомфорт будь-якими зовнішніми проявами – плачем, криками, дратівливістю. Підлітки вже в змозі сформулювати у словесному вигляді свої переживання, але часто цього не роблять через удавану самостійність, недовіру до дорослих або ж з інших причин.

Основними ознаками стресу можуть бути:

• злість та агресія;
• замкнутість, відмова від спілкування;
• проблеми зі сном;
• тремор кінцівок;
• повна втрата апетиту або навпаки надмірне переїдання;
• болі в животі;
• головні болі;
• нервово-рухова поведінка (наприклад, закручування або розтягнення волосся, жування і смоктання, кусання шкіри та нігтів).

Пильні батьки, які уважно ставляться до своїх дітей та знаходяться з ними у довірливих відносинах, не можуть пропустити ознаки стресу, адже вони дуже явні. Дитина починає по-іншому себе поводити, стає гірше вчитися, втрачає інтерес до ігор та спілкування з однолітками, може скаржитися на погане самопочуття.

Профілактика стресу

Основним інструментом як у профілактиці, так і у боротьбі зі стресом є розмови. З дитиною потрібно розмовляти, відповідати на всі її питання, пояснювати, жартувати,  ділитися цікавими історіями з життя, слухати. Саме живе регулярне спілкування є першою цеглиною у будівництві міцного  фундаменту довірливих родинних зв’язків.

Коли дитина буде мати у своєму оточенні близького дорослого, до якого можна звернутися за порадою або допомогою у вирішенні будь-якої складною ситуації, вона відчуватиме себе у безпеці, захищеною від ворожого світу.

Не створюйте напружену атмосферу вдома. Ви маєте право відчувати себе втомленим та роздратованим, але не потрібно виміщати свої негативні емоції на дітях. Не кричіть, а  спокійно попросіть не турбувати вас впродовж деякого часу, поки ви не відпочинете і не будете готові до спілкування.

Також не слід мати завищені очікування щодо дітей та вимагати від них успіхів. Нам усім хочеться бачити свої дітей відмінниками, спортсменами, митцями та геніями, але при цьому ми іноді забуваємо, що найголовніше, щоб дитина була щасливою. Тож ніколи не порівнюйте дитину з іншими, не докоряйте за невдачі та радійте разом з нею навіть маленьким перемогам.

Як уникнути стресу під час війни

Зараз, під час війни, ніхто не застрахований від стресів, бо ми всі живемо у постійній небезпеці, відчуваючи надмірну напругу. Але дорослі повинні робити все можливе, щоб запобігти виникненню дитячого стресу.

Психологічні травми, отримані в дитинстві, можуть стати важким тягарем на все життя, тому найкраще, що можуть зробити батьки – це подарувати своїм дітям щасливе спокійне дитинство, навіть, якщо їх дитячі роки випали на період війни.

Повністю уникнути стресу під час війни майже неможливо, але деякі рекомендації допоможуть батькам підтримувати дитячу психіку у сталому становищі:

• Не панікуйте. Якщо ви будете внутрішньо нервувати, а натомість казати дитині, що все буде добре, ніхто  вам не повірить. Діти – то  найкращий детектор брехні, вони, наче губка, поглинають всі емоції та відчуття дорослих. Тож психологічну роботу з дітьми потрібно починати з себе;
• створіть відчуття безпеки. Постійно кажіть, що ви будете захищати дитину, що ЗСУ захистять країну від ворога та не віддадуть наші землі загарбникам;
• розфарбуйте буденність. Привнесіть в життя дитині радість, гумор та розваги. Відвідуйте парки атракціонів, зоопарки, майстер-класи та інші розважальні заходи, дивіться сімейні комедії та мультфільми, проводьте час на дитячому майданчику чи в парку. По-перше, це добре відволікає від проблем сьогодення, а по-друге, покращує настрій та заряджає позитивом;
• придумайте список справ у бомбосховищі. Якщо вам доводиться часто перебувати в укритті, складіть список справ, якими б ви могли зайнятися там з дитиною: зробити домашнє завдання, зайнятися спортом, пограти в настільні ігри, почитати книжки  тощо;
• формуйте в дітей позитивне мислення. Думка є вектором нашої енергії, чим позитивніше будуть думки, тем ефективніші наші дії. Наголошуйте на тому, що все буде добре, разом створюйте хороші сценарії майбутнього;
• відволікайте від звуків сирени. Гучна повітряна тривога спричиняє тривогу справжню, тож потрібно відволікати дитину розмовою, гучними іграми, можна навіть запропонувати їй заспівати разом – будь-яким чином перелаштувати її аудіальний канал на іншу частоту.

Слід розуміти, що навіть після закінчення війни стреси будуть невід’ємною частиною нашого життя. Але зараз батьки можуть допомогти дитини уникнути не просто стресу, а травматичного досвіду, а також навчити відновлюватися та зберігати життєстійкість  у будь-яких ситуаціях.

Використані джерела: 

https://www.ukrwings.org.ua/category/psychology/