|
Кожному з нас в житті доводилося бути не правим, хоча б іноді. Тільки не
кожен у такій ситуації, готовий прийняти це, визнати і попросити пробачення.
Як часто ми - дорослі, говоримо про несправедливість і про образу, тому, що
не почули «пробач». Ми вчимо дитину просити прощення, наприклад, якщо він
іграшку відібрав або штовхнув сусіда, і при цьому вчимо прощати, якщо
кривдник вибачився. Ми спостерігаємо, як дитина навчається в своєму
маленькому суспільстві приносити вибачення або прощати. Діти спілкуються на
рівних, вчаться взаємодіяти, приймають норми і правила суспільства.
Дуже важливо вміти визнати свою неправоту, сказати «пробач» і піти далі,
також як і пробачити. Пробачити і емоційно відпустити ситуацію. Ось тільки
дорослі як здатні навчити, так і здатні самі порушити процес формування
«прости-прощаю».
Часто діти стикаються з якимись протиріччями, які створюють батьки. Обіцяли
зводити в кіно - не змогли (різні бувають обставини), ну, не змогли й добре!
Обмежилися фразою «ми нікуди не підемо» і все! Що в результаті? Образа, як
наслідок «невибачення» за нестриману обіцянку і відчуття, що батьки обдурили.
Така «дрібничка», на перший погляд, а вийшло - дитину обдурили і образили. З
таких ось «дрібниць» і починається дитяча недовіра і установка, що можна не
вибачатися, якщо що.
Йдемо далі. На роботі - аврал,
втома дика, потім магазин, вечеря, а тут ще дитина під ногами «мама пограй,
мама почитай». Зірвалася, ну з ким не буває, шльопнула як слід!
Ні за що! Дитина в сльози, у самій почуття провини ... Дитину на руки, обійми
і поцілунки і цукерка (іграшка, мультики). А чому не сказати: «Прости, мій
рідний, я винна»?
Ні для кого не секрет, що діти
«змальовують картинку» поведінки зі своїх батьків. Батьки в прямому сенсі
подають приклад, а не тільки говорять, як треба і як не треба чинити.
Найбільшу частину інформації діти зчитують самі, шляхом спостереження. Якщо
батьки провокують формування установок «так вийшло» замість «я не правий,
вибач», то чого ж вони потім хочуть від своїх дітей?
Не думайте, що Ваша дитина не
зрозуміє «неправильність» Ваших дій і не оцінить Ваші вибачення. Для дитини
важливо щоб його поважали, поважали його інтереси, щоб він відчував, що слова
і дії батьків не розходяться - це база для формування впевненості, адекватної
самооцінки і довіри. Дитина будь-якого віку - особистість, яка заслуговує
справедливості і чесності. Якщо Ви вчите його визнавати свої помилки і
вибачатися (нести відповідальність за свій вчинок), то необхідно і самим дотримувати
це правило і по відношенню до дитини і у відносинах між батьками.
Крім того, часто батьки створюють
ситуацію, в якій авторитет (мама / тато) має свої (особливі) правила, за
якими він живе, тобто у дитини формується поняття: батько - головний, йому
можна все (в тому числі і не вибачитися)
Повірте, дитина запам'ятає всі ці
«дрібниці» і застосує їх у своєму подальшому житті. Часто такі діти,
дорослішаючи і досягаючи високого соціального статусу, вважають, що ті, хто
«нижче» не потребують вибачення, можна просто йти далі, не віддаючи собі
звіт, прав ти чи ні. А якщо людина не вміє визнавати себе неправим (приносити
свої вибачення), то згодом стає егоїстичним і впертим, не вміє визнавати свої
помилки (а значить приймати в собі свої недоліки, приймати відповідальність
за свої дії і слова). Виникають труднощі в усвідомленні своїх мотивів, у
прогнозуванні наслідків своєї поведінки.
І головне, така людина пронесе
через все життя ті самі «дрібні невибачення» які найбільше поранили його ще в
дитинстві і з'явилися каталізатором актуального ставлення до світу і до
себе.
На замітку:
Ставтеся
серйозно до слів, кинутим як би ненароком за приготуванням вечері або
переглядом телевізора. Невиразне «гаразд, сходимо», Ви можете забути через секунду, а для дитини Ваше
слово - має вагу, і вона буде чекати виконання обіцянки.
Візьміть
собі за правило давати обіцянку тільки в тому випадку, якщо Ви, дійсно
вважаєте, що виконати її можливо.
Учіть дитину визнавати свою
неправоту і просити пробачення (як і у дорослих, так і в однолітків)
Пам'ятайте, що те, чому Ви
навчаєте дитину, має знаходити підкріплення у Вашій поведінці, тому не
забувайте вибачатися перед дитиною, якщо не праві.
|
Немає коментарів:
Дописати коментар