БАТЬКАМ ВИПУСКНИКІВ

БАТЬКАМ ВИПУСКНИКІВ

Останній  рік навчання в школі - один із самих складних періодів для учнів і їх батьків. Звичний перебіг подій підходить до кінця. Випускникам необхідно не тільки вирішити, що робити далі, але і ґрунтовно потрудитися над втіленням у життя свого рішення. До напружених уроків додається інтенсивна підготовка до вступних іспитів. Крім того, життя юнаків і їх батьків ускладнюється ще і перспективою служби в армії.

ПРАВОРУЧ ПІДЕШ, ЛІВОРУЧ ПІДЕШ...

Більшість школярів ще до  навчання в 11-ому класі замислюються про своє майбутнє. Бажано, щоб  уявлення про це  майбутнє було і у вас, їх батьків. Що саме планує дитина - продовжити   навчання, влаштуватися на роботу ? Про це можна дізнатися тільки в ході відвертої бесіди з дитиною, але ні в якому разі не  “по дорозі” і не нависаючи над ним з запитанням: "Ти вирішив (-ла) нарешті, як саме збираєшся розпорядитися своїм власним життям? Ти хоч розумієш, що ми з батьком (матір'ю) незабаром  постаріємо і тобі  доведеться забезпечувати нас?"

Якщо дитина не спішить ділитися своїми планами, заведіть розмову про це як би “між іншим", наприклад, "зачепивши" розповідь самої дитини про її однокласників.

Ви маєте хвилюватися, якщо одинадцатикласник не може чітко сформулювати свої  плани чи занадто часто змінює їх.  З’ясуйте, з чим це пов'язано. Якщо  син чи донька відсварюються чи відмахуються від цих розмов, можливо їм просто не хочеться задумуватися про майбутнє. Причина мовчання може бути й в іншому - у недовірі до вас і страху, що ви засудите зроблений вибір. Тут вам варто виявити терпіння, такт і щиру зацікавленість. Корисно буде розповісти про те, як у свій час ви самі обирали професію, що думали  з цього приводу ваші батьки і чи були вони в чомусь праві.

Як би не засмучував вас, дорослих, професійний вибір дитини, даремно її  відговорювати чи категорично   забороняти. Краще   з'ясувати, наскільки добре вона розуміє, яке саме життя вибирає, чи не має ілюзорних  уявлень (зі слів товаришів, із ЗМІ) про зміст тієї чи іншої професії, про те, що усі, хто трудиться у визначеній сфері, з першого дня роботи одержують "шалені гроші" і т.п. У будь-якому випадку корисно почитати сучасну довідкову літературу про професії, обговорити кар'єру відомих мільйонерів, телеведучих і музикантів, що починали з чищення взуття на вулицях, озвучування малобюджетних    серіалів чи виступів на дитячих ранках. Корисно запропонувати дитині попрацювати на осінніх чи зимових канікулах, вибравши якесь конкретне заняття. Для цього вам доведеться, звичайно, вивчити ринок тимчасової праці і вибрати щось найбільш придатне. Якщо вакансії знайдуться і ви зумієте зацікавити свою дитину можливістю заробити небагато грошей і спробувати свої сили, то це не тільки дасть їй можливість відчути себе самостійною, але і підштовхне до прийняття важливих життєвих рішень.

ПОДОЛАТИ НЕВДАЧУ

Пізно відговорювати і переконувати одинадцатикласника, який прийняв певне рішення і зумів навести аргументи на користь свого вибору. Сам по собі факт ухвалення самостійного рішення повинен радувати, адже саме самостійності ми хочемо від своїх дітей. Звичайно, іноді ми буваємо незадоволені планами своїх дітей, пророкуємо неприємності.

У такій ситуації найкраще  залишити ідеї дитини без розгорнутих коментарів. Досить висловити побажання, щоб людині вдалося все задумане, а згодом щиро і докладно поцікавитися,  чи розуміє дитина, що саме повинна робити зараз для досягнення визначеної мети. Якщо старшокласник тільки мріє, але нічого не робить, допоможіть йому скласти конкретний план, обговоривши, скільки часу в нього є і що необхідно встигнути.

Крім того, ви маєте допомогти своїм дітям справитися з ймовірною невдачею. Для цього треба заздалегідь готувати "запасні варіанти", як от можливість  вступу в альтернативний навчальний заклад (тим більше, що для цього зараз створені всі умови).

 А ЩО ДАЛІ?

Припустимо, потенційний студент визначився зі спеціальністю. Далі починається найскладніше - вибір внз. Обговоріть з дитиною:що важливіше - «фундаментальна» якість освіти чи прикладні знання? Задумайтеся, чи є в родині гроші на обране навчання? Оцініть реальну можливість вступу, поцікавтеся, яким був конкурс у минулі роки? Визначивши теоретично можливі місця навчання, поїдьте в кожне з них.

Справа трохи спрощується, якщо дитина вибрала професію (археолога, актора чи дипломати), яку можна здобути лише в декількох внз - тоді коло пошуку звужується. Якщо ж обрану спеціальність можна здобути в багатьох внз, варто оцінювати й інші речі, наприклад, наскільки затребувані випускники даного внз на ринку праці.

Звичайно, виникне й питання - державний або приватний внз вибрати? Однозначної відповіді тут не буде. З одного боку, державна освіта дотепер вважається «надійнішою» за приватну, тому що в державного внз набагато довша історія, тобто є й досвід роботи, і традиції. А приватні внз розпочали з'являтися тільки після «перебудови». Тому обов'язково, перш, ніж подати до приватного внз документи, поцікавтеся наступними моментами: чи акредитована навчальна програма даного внз; чи видається в ньому диплом державного зразка; в яку суму обійдеться навчання в ньому.

Якщо ж платити за навчання вашій родині не по кишені, то дорога одна - до державного внз. Звичайно, вступити на «безкоштовне» відділення нелегко, але спробувати все-таки варто - принаймні, доля вашої дитини не буде залежати від того, чи зможете ви в черговий раз внести велику суму на навчання.

НА ЗАСЛУЖЕНИЙ ВІДПОЧИНОК

Незалежно від того,  вибрав чи не вибрав одинадцатикласник свій шлях, ви, батьки, повинні врахувати, що після закінчення школи, напружених випускних, а в деяких - ще і вступних іспитів, йому необхідний повноцінний відпочинок.

Почуття втоми і виснаженості наздоганяє усіх випускників: і безладних (з погляду  дорослих), і відповідальних (ці діти особливо піддаються небезпеці виснаження). Школяр заздалегідь має знати, що після напруженої праці, незалежно від результатів, на нього чекає відпочинок. Будь-яка людина повинна уміти концентруватися на тих завданнях, які виконує зараз, але ще нікому не зашкодило відчуття, що "зараз треба напружити всі сили, але потім я зможу відпочити і розслабитися".  В усьому  потрібна міра, адже в іншому випадку дитина може у дні іспитів відчувати тільки втому і пригніченість.

 НЕ ПОЗБАВЛЯТИ ДИТИНУ СЬОГОДЕННЯ

Батьки, пам’ятайте: людина, повністю спрямована у майбутнє, позбавляє себе сьогодення. Тому ні в якому разі не перешкоджайте прагненню дитини спілкуватися з однолітками. Юнаки і дівчата відчувають гостру необхідність у тісному спілкуванні із широким колом людей, знаходячи в цьому глибокий зміст, почуваючи гостру емоційну залежність від якості і кількості неформальних контактів з однолітками.

Навпаки, вас повинне насторожувати зворотнє: якщо дитина не шукає можливості проводити час з однокласниками, не займає телефон. Зазвичай це свідчить не про відповідальне ставлення до навчання, а про відсутність друзів та приятелів. Тим часом потреба спілкування в 11-ому класі є найважливішою для учнів під час їх соціального становлення. Допоможіть дитині, подумайте разом з нею, де знайти однолітків-однодумців зі схожими інтересами і здібностями. Всупереч побоюванням батьків, старшокласник, у якого є з ким відзначити день народження, піти на дискотеку, просто поділитися своїми проблемами і секретами,  буде краще вчитися (тут доречна аналогія з дорослим, у якого нарешті  налагодилося особисте життя і він почав діставати "зірки з неба" на роботі).

 ТОЖ УСПІХІВ ВАМ І ВАШИМ ДІТЯМ!